Овідій
(Ovidius)
Назон Публій, 43 до н.е. — 17 або 18 н.е., рим. поет; любовні елегії, поеми, у т.ч. Наука кохання, елегії, написані у вигнанні (серед них відома автобіографія); вдосконалив поетичну латину.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Овідій — Ові́дій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Овідій — лат.; ovis — вівця; ім'ям стало прізвище римського поета Публія Овідія Назона (лат. Publius Ovidius). Власні імена людей. Словник-довідник
- Овідій — Ові́дій, -дія, -дієві (римськ. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)