Одеса

Обл. центр на пд. зх. України, порт на узбережжі Чорного м.; 1,1 млн. мшк.; вел. промисловий вузол (машинобудування, виробництво підйомних кранів, холодильних установок, медичного, поліграфічного обладнання, комп'ютерів, хіміч., нафтопереробна, легка, харчова промисловість); залізничний і шосейний вузол, центр Чорноморського пароплавства; науковий (14 вузів, у т.ч. унів., консерваторія; Інститут очних хвороб імені В. Філатова; Пд. науковий центр НАНУ) і культурний (7 музеїв, у т.ч. археологічний, Зх. і сх. мистецтва; 6 театрів, у т.ч. опери та балету; філармонія, цирк, кіностудія художніх фільмів) осередок; відомий рекреаційний центр: численні парки (пл. зелених насаджень 2371 га), у прибережній частині — зона відпочинку (загальна довж. пляжів бл. 20 км), кліматичні та бальнеологічні курорти: Аркадія, Вел. Фонтан, Куяльницький курорт, Лузанівка, Чорноморка, Лебедівка та ін.; туризм; класицистична забудова центру (XIX ст.), пам'ятник А. Рішельє (Дюк), Потьомкінські сходи (1826-41). На місці О. поселення кімерійців, скіфів, сарматів, греків, пізніше тиверців і уличів; перша згадка про татарське поселення Качибей (1480 перейменоване турками на Гаджибей) від 1415, 1764 турки збудували поблизу фортецю Ені-Дунья (Новий Світ), яку 1789 здобув загін Чорноморського козачого війська під командуванням А. Головатого й З. Чепіги; у 1794 під керівництвом Й.М. Дерібаса та О.В. Суворова збудовано морську пристань, 1795 місто отримало назву О.; з 1805 адміністративний центр Новоросійського краю (генерал-губернаторство), з 1825 повітове м. Херсонської губернії; у XIX ст. вел. торговельний центр (статус порто франко у 1819-59, найбільший у Рос. імперії та Європі порт вивозу збіжжя), осередок культури, найбільше за кількістю населення (до 1918) місто України, четверте у Рос. імперії; вел. роль у визвольній боротьбі греків та болгар (1814 засновано товариство Філікі етерія, 1854 Одеське болгарське настоятельство); 1854 відбито англ.-фр. десант; у 60-70-х XIX ст. бурхливий промисловий розвиток (перші в Україні залізниці О.-Балта, 1865, О.-Єлисаветград, 1869; низка підприємств: чавуноливарня Рестеля, заводи сільськогосподарських машин Гена, механічний Белліно-Фендеріха, канатний Новікова, корковий Арнса та ін.); 1877 вперше у Рос. імперії проведено каналізацію, з 1910 трамвай; наприкінці 60-х XIX ст. засновано Громаду, 1906 Просвіту, 1910-14 Укр. Клуб; 1917 владу перебрав Укр. революційний комітет; 1918-20 під владою більшовиків, нім.-австр. війська (союзники УНР), Директорії, англ.-фр.-грецького десанту (союзник білоросійського руху), отамана М. Григорьєва, ген. Денікіна, з 1920 рад. влада, центр Одеської губернії; у 20-х активна українізація, у 30-х русифікація; у 1941-44 під румунською окупацією (центр Трансністрії).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Одеса — Оде́са іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. одеса — И, ж., див. взяти на Одесу. Словник сучасного українського сленгу
  3. Одеса — Оде́са, -си, -сі (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)