Олександр Ярославич

1220-63, кн. новгородський з 1236, київський з 1249 (номінально), вел. кн. володимирський з 1252, православний св.; 1240 переміг шведів над Невою, а 1242 рицарів Лівонського ордену на льоду оз. Пейпус (Чудського); 1252 навів монголів на свого брата, володимирського кн. Андрія і одержав від Золотої Орди ярлик (грамоту) на Вел. князівство Володимирське; придушив антимонгольські повстання 1257 і 1259.