Ольга

?-969, дружина Ігоря, київська кн. варязького походження, канонізована Православною Церквою; після загибелі чоловіка (945) правила Руссю до змужніння сина Святослава (кін. 50-х або поч. 60-х Х ст.); жорстоко придушила повстання древлян; упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти центральної влади на місцях (погости); прийняла християнство, але не зуміла зробити його державною релігією; 957 візит до Константинополя, угода з імператором Константином VII Багрянородним. Ольга

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ольга — О́льга іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Ольга — (бл. 890—969), свята, рівноапостольна; велика княгиня київська (945—957) Блаженна княгиня Ольга (у святому хрещенні Єлена) походила зі знатного роду, доводилася правнучкою Гостомислу. Народилася вона поблизу нинішнього міста Пскова. 100 видатних імен України
  3. Ольга — О́льга, -ги, -зі, -го! О́льжин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)