Павло з Тарсу

св., бл. 5 або 10 — між 64 і 67, за Новим Заповітом юдей (фарисей), навернений бл. 35 н.е. у християнство; найвизначніший християнський місіонер, зв. Апостолом Народів; здійснив 3 місійні подорожі, під час яких заснував багато християнських громад у Малій Азії та Пд. Європі; загинув мученицькою смертю у Римі; справив вел. вплив на формування Церкви та ранньохристиянської доктрини; Послання.