Падуя

М. в Італії, в обл. Венеція, на сх. Паданської рівнини; 214 тис. мшк.; торговельний, промисловий і туристичний центр; унів., астрономічна обсерваторія, ботанічний сад; музей; романський баптистерій, романсько-ґотична базиліка Сан-Антоніо (XIII, XIV, XV ст.), перед собором кінна статуя кондотьєра (1477, Донателло), ґотична каплиця дельї Скровеньї (фрески Джотто); ратуша — Палаццо делла Раджоне (XV ст.). Античне Патавіум (IV ст. до н.е.); з XII ст. — міська комуна, важливий ремісничий, торговельний, культурний і науковий центр; з 1318 — у складі Венеціанської Республіки; з 1797 — під владою Франції, з 1813 — Австрії; 1866 приєднана до Італії.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Падуя — Па́дуя, -дуї; падуа́нський і па́дуйський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)