Пакистан

Федеративна держава в Азії, на узбережжі Аравійського м.; складається із 4 автономних провінцій (Белуджистан, Пенджаб, Пн.-Зх. Прикордонна провінція, Сіндг) і 2 федеральних територій; під контролем Пакистану перебуває частина індійського штату Джамму і Кашмір з г. Каракорум і частиною Високих Гімалаїв. У центр. і сх. частині низ. Інду, з пустелями Тгар і Таль, оточена Гіндукушем (Тірич-Мір, 7690 м), Гімалаями; на зх. Іранське плоскогір'я; у передгір'ях Гімалаїв родюча Пенджабська низ.; клімат тропічний сухий і дуже сухий, на пн. сх. мусонний; гол. р.: Інд, Сатледж; степи; напівпустелі; часті посухи, які закінчуються голодом, землетруси, повені. Багатонаціональна країна: пенджабці (48%), сіндги, урду, белуджі, патани, біженці з Афґаністану; державна релігія іслам; гол. м.: Карачі, Лагор, Фейсалабад, Равалпінді. Основою економіки є традиційне сільське господарство; 65% орної землі під штучним зрошенням; вирощування зернових (пшениця, рис), технічних культур (бавовна, цукрова тростина), цитрусових; кочове розведення овець, худоби, верблюдів; видобуток природного газу; електростанції (Тербела на Інді); розвинута бавовняна, цукрова, вовняна промисловість, ремесла (килими, зброярство); залізничний та автомобільний транспорт; гол. морський порт Карачі. Історія. Створений 1947 з пн.-зх. частини Брит. Індії, де переважало мусульманське населення; спершу домініон у Брит. Співдружності Націй, з 1956 незалежна республіка; 1947-48 і 1965 війни з Індією за Кашмір; 1971 війна із сепаратистським рухом у Сх. Пакистані; збройне втручання Індії, виникнення незалежного Банґладеш; наприкінці 70-х запроваджено шаріат.