Познань

М. у Польщі, на р. Варті; 580 тис. мшк.; вел. промисловий центр, найбільший у Польщі міжнародний ярмарок; розвинена приладобудівна (автомобілебудування, акумулятори, батареї, телекомунікаційна апаратура), харчова, хіміч. (косметика, ліки), поліграфічна промисловість; другий після Варшави центр банківської справи; транспортний вузол; морський та річковий порт; вузи, зокрема, унів., численні наукові інститути; театри, опера, філармонія, музеї; музичні фестивалі; зоологічний та ботанічний парки; водні види спорту (траса для регати на Мальтанському острові); архітектурні пам'ятки: на Тумському острові та в старому місті; кафедральний собор — перший у Польщі (X, XI, XIV-XV, XVIII ст.) з багато оздобленим інтер'єром; численні храми та монастирі: Найсв. Діви Марії (XV ст.), єзуїтський (XVII ст.), ратуша (XVI ст.), житлові будинки, палаци, зокрема, Мельжинських (XVIII ст.), Дзялинських (XVIII ст.), бібліотека Рачинських (XIX ст.); Пам'ятник жертвам червня 1956 Єдність. Княже м. Мєшка I і з 968 — резиденція першого пол. єпископства; м. з 1231-53; з XIV ст. — столиця воєводства; один з найважливіших культурних центрів Польщі; 1793-1918 — під прусською окупацією, з 1815 — столиця Вел. Познанського князівства (з 1871 — прусської провінції); з 1919 — всестороння розбудова П.; під час нім. окупації — резиденція намісника Райху; масове виселення населення, в'язниці та концентраційні табори; 1956 — бунт познанських робітників.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Познань — По́знань іменник жіночого роду місто в Польщі Орфографічний словник української мови
  2. Познань — По́знань, -ні, -ні, -нню (ж. р.) і По́знань, -ня, -ню (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)