Полонне

М. у Хмельницькій обл., райцентр; 25 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, порцелянової, харчової промисловості; залишки фортечних мурів (XVII ст.), собор 1607, парк (кінця XIX ст.). Відоме як фортеця з 1171.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Полонне — Поло́нне іменник середнього роду районний центр в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Полонне — Поло́нне, -нного, в -нному (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)