Прокопович Феофан

1681-1736; церковний і громадський діяч, письменник, вчений-енциклопедист; 1698 закінчив Києво-Могилянську академію; переїхав до Польщі, де прийняв греко-католицтво; 1702 повернувся в Україну, прийняв православ'я, постригся у ченці; з 1704 викладав піїтику, риторику й філософію у Київській Академії з 1711 її ректор; 1716 переїхав у Петербурґ, радник царя Петра I в питаннях церковної реформи і державної політики; єпископ псковський, пізніше новгородський; богословські, історичні, юридичні, політико-філософські, педагогічні праці (Духовний регламент, Правда волі монаршої, Історія імператора Петра Вел. від народження його до Полтавської баталії); вел. бібліотеку та колекцію картин заповів Рос. АН.