Піфагор

бл. 572 — бл. 497 до н.е., грец. філософ; за основу світу вважав число, йому приписується створення початків теорії чисел і формулювання теореми П.; дав поч. піфагореїзмові — філософському, релігійному і науковому напрямку (переважно в обл. математики, астрономії, акустики), який розвинули його учні та послідовники.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Піфагор — Піфагор (584/570, о. Самос, Іонія — поч. V ст. до н.е.) — давньогрецьк. філософ, релігійний і соціальний реформатор, вчений. Традиція приписує йому введення самого терміна "філософія" М. ав за вчителя Ферекіда із Сироса та Анаксимандра. Філософський енциклопедичний словник