Равенна

М. на пн. Італії, в обл. Емілія-Романья, на узбережжі Адріатичного м.; 136 тис. мшк.; центр промисловості (хіміч., харчова) та туризму; торговельний порт; морський пляж; музеї; пам'ятки старовини; комплекс ранньохристиянських та візантійських будівель, оздоблених всередині мозаїками; мавзолеї — Ґаллі Плацидії (V ст.) і Теодорика (VI ст.); баптистерії — ортодоксів (V ст.) та аріанів (VI ст.); відомий восьмикутний костел Сан-Вітале та базиліки: Сан-Аполінаре Нуово та Сан-Аполінаре ін Кляссе (усі — VI cт.). З 402 — резиденція західнорим. імператорів, пізніше столиця кор. остроґотів, а 540-751 — візантійських земель в Італії (екзархат Равенни); осередок мистецтв; 756-1860 — у складі Папської області (з перервами).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Равенна — Раве́нна, -нни (м.); раве́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)