Радзивілл

I

(Radziwill)

Януш, кн., 1612-55, вел. литовський гетьман з 1654; учасник воєн з козаками та Росією, 1651 захопив Київ, 1655 переміг московське військо під Шкловом, але зазнав поразки від І. Золотаренка; під час т.зв. Потопу 1655 прийняв у Кейданах (Кедайняй) протекторат шведського короля над Литвою; один із наймогутніших магнатів Речі Посполитої, покровитель протестантів.

II

(Radziwill)

Міхал Ґедеон, кн., 1778-1850, ген.; під час Листопадового повстання 1830-31 член Найвищої національної ради, I-II 1831 головнокомандувач.

III

(Radziwill)

Миколай Кшиштоф (Чорний), кн., 1515-65, вел. маршал литовський, вел. канцлер литовський; близький співробітник Зиґмунда II Авґуста, противник тісної унії Литви з Польщею; покровитель протестантів.

IV

(Radziwill)

Миколай (Рудий), кн. (від 1547), 1512-84, вел. гетьман литовський, вел. канцлер литовський 1566-79; полководець у війнах з Москвою, гол. супротивник тісної унії Литви з Польщею, найближчий співробітник короля в Литві; покровитель протестантів.

V

(Radziwill)

Кшиштоф (зв. Перуном), кн., 1547-1603, вел. литовський гетьман; учасник воєн з Росією та Швецією, прибічник Я. Замойського, один із наймогутніших литовських магнатів; покровитель протестантів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me