Рафаель

1483-1520, італ. маляр та архітектор; визначний художник епохи Ренесансу; релігійний живопис, переважно зображення Богоматері (Мадонна в кріслі, Сикстинська Мадонна), портрети (Лев Х разом із кардиналом Джуліо Медічі та Луїджі Россі), фрески (у Станцах і в Лоджіях Ватикану); після смерті Д. Браманте керував спорудженням Базиліки св. Петра у Римі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рафаель — Рафае́ль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Рафаель — Рафае́ль, -ля, -леві (іт. худ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)