Росія

Держава у Сх. Європі, Пн. Азії та на Кавказі; до складу Росії входять 21 республіка, 6 країв, 50 областей (1 автономна), 10 автономних округів, 2 міста федерального підпорядкування (Москва і Санкт-Петербурґ). У Європі Р. займає більшу частину Східноєвроп. рівнини; на пд. сягає гол. хребта Вел. Кавказу (Ельбрус, 5642 м); на сх. від Уралу Сибір (Західносибірська низ., Середньосибірське плоскогір'я, Алтай, Саяни, Верхоянські г., г. Черського і Далекий Сх.); ліси понад 1/6 території, переважно тайга; 1/6 території серйозно забруднена. Росіяни 81,5%, бл. 100 різних народів і народностей (найчисленніші татари, українці, чуваші, башкири, білоруси); більшість віруючих православні та мусульмани; природний приріст від'ємний (-5,1% у 1993), понад 4/5 населення зосереджено у європ. частині; міське населення 73%; 13 міст із понад 1 млн. мшк.. Індустріально-аграрна держава, до 1991 з планово-централізованою економікою; програма реформ багаторазово змінювалася; 1994 участь приватного сектора у сукупному внутрішньому продукті становила 25%, у структурі зайнятості 31%. Видобуток нафти (3 місце у світі, 1994), природного газу (багаті поклади), кам'яного вугілля, залізної руди та руд кольорових металів (мідь, нікель), апатитів, калійної солі, фосфоритів, алмазів, золота; ядерна енергетика; вел. теплові та гідроелектростанції; металургія, електромашинобудування (космічні кораблі, засоби транспорту, металообробних верстатів), хіміч. (переважно нафтохіміч. та штучних добрив), легка, будівельних матеріалів, паперово-целюлозна промисловість. Вирощування зернових, кормових трав, цукрових буряків, соняшника, картоплі, льону; тваринництво (худоба, свині, вівці, пн. олені), мисливство; мережа нафто- і газопроводів (гол. міжнародні: Дружба і Оренбурзький газопровід); вел. значення авіаційного транспорту; залізниці (Байкало-Амурська магістраль); гол. порти: Санкт-Петербурґ, Калінінград, Мурманськ, Архангельськ, Новоросійськ, Владивосток, Находка, Маґадан, Петропавловськ-Камчатський.