СНІД

Патологічний стан, що розвивається внаслідок порушення діяльності клітин імунної системи при інфікуванні ВІЛ (HIV); поширюється статевим шляхом, при переливанні зараженої крові, застосуванні інфікованих шприців (переважно наркоманами), від зараженої матері до плоду; практично невиліковний; лікарі насамперед намагаються запобігати поширенню хвороби та шукають сироватку для щеплення від вірусу HIV.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. СНІД — СНІД іменник чоловічого роду синдром набутого імунодефіциту Орфографічний словник української мови
  2. снід — -у, ч., мед. Синдром набутого імунного дефіциту; хвороба вірусного походження, що вражає імунну систему людини і, зрештою, спричиняє смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снід — СНІД, у, ч., мед. Скорочення: синдром набутого імунодефіциту. Її [Америки] участь у керівництві та фінансуванні боротьбі зі СНІДом у найбідніших країнах була недостатньою (з газ.); Колись творилися слова, тепер абревіатури. Словник української мови у 20 томах