Сан-Марино

Держава у Європі, на Апеннінському півостр., анклав на території Італії. Гориста (Тосканські Апенніни), клімат субтропічний середземноморський; хащі макі, дубові ліси. Санмаринці (80% населення), італійці; католики; у містах 91 % населення; гол. м. С.-М. Туризм (бл. 3 млн. туристів щороку); виноробство; меблева, ювелірна промисловість; шосейний та авіаційний зв'язок з італ. портом Ріміні. Історія. Засноване на межі III-IV ст.; у середньовіччі міська комуна, від XVII ст. незалежна; 1862 прийняло опіку Італії (договір про дружбу відновлювався у 1897, 1939, 1953, 1971), з якою перебуває в економічному союзі (спільна валюта й митні кордони), користується дотацією італ. уряду; член Ради Європи (з 1988) та ООН (з 1992). Сан-Марино Сан-Марино. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сан-Марино — Сан-Мари́но іменник середнього роду держава Орфографічний словник української мови