Сербія
Федеративна республіка у складі Югославії, на сх. країни; 88,4 тис. км2 (разом з округами Воєводина й Косово); 9,9 млн. мшк.; серби, албанці, угорці; столиця Белґрад; гориста й височинна, на пн. частина Центральнодунайської низ. з широкими долинами Дунаю, Тиси, Сави і Морави; основа економіки — промисловість; видобування руд металів, бурого вугілля; металургія, машинобудування; на пн. вирощування зернових, соняшника, цукрових буряків, винограду; у горах тваринництво. Історія. У IX-XII ст. держава, залежна від Візантії; розквіт за часів царювання Стефана Душана (1331-55); у XIV-XV ст. завойована турками; з 1878 незалежна; з 1918 — центр Кор. СХС (з 1929 Югославії); з 1945 — наймогутніша з федеративних республік комуністичної Югославії; 1991 намагалася запобігти розпадові югославської федерації (військова інтервенція у Словенії, військова підтримка повстань сербського населення у Хорватії, а також Боснії та Герцеґовині); 1992 С. і Чорногорія утворили Федеративну Республіку Югославію; після економічних санкцій, накладених 1992 ООН на нову Югославію, С. відмовилась від підтримки сепаратистських сербських республік у Боснії та Герцеґовині й Хорватії; 1995 сербський президент С. Мілошевич підписав у Дейтоні мирну угоду щодо Боснії та Герцеґовини; це призвело до відмови ООН від санкцій щодо Югославії. 