Таджикистан

Держава у Середній Азії, поділяється на 3 області, до складу Т. входить Верхньобадахшанська автономна обл. Понад 90% території займають гори (вис. до 7495 м на Памірі); пн. частина у Ферґанській долині; гол. р.: Сирдар'я, Амудар'я (прикордонна) з Вахшем; льодовики, найбільший Федченка; пустелі й степи, високогірні луки; природні катастрофи (повені, грязеві лавини). Таджики 62%, узбеки 24%, росіяни 8% та ін. Більшість віруючих — мусульмани; міське населення 31%; гол. м.: Душанбе (столиця), Ходжент. Країна зруйнована громадянською війною, реформа економіки на початковій стадії; імпорт палива; вирощування бавовни, зернових, овочів, винограду, фруктів, льону, сезаму, герані; розведення овець, худоби, коней, яків, шовкопряда; видобуток руд кольорових металів, золота; харчова, машинобудівна, металургійна, хіміч. промисловість, виплавка алюмінію; виробництво килимів; гол. дороги через перевал Анзоб (3372 м) та Акбайтал (4655 м). Історія. У давнину частина Бактрії та Соґдіани, найвищий розвиток у Кушанській державі; у 2-й полов. VII ст. завойований арабами, поширення ісламу; у IX-X ст. під владою перської династії Саманідів; у XIII і XIV ст. опанована монголами; з XVI ст. у Бухарському ханстві, 1868 приєднаному до Росії. У 1918 під рад. владою, 1918-23 громадянська війна (до 1926 діють басмачі); з 1924 Таджицька АРСР у складі Узбецької РСР, з 1929 окрема республіка у складі СРСР; 1991 декларація про незалежність, заборона діяльності та націоналізація майна комуністичної партії, вступ до СНД; 1992 розпочалася громадянська війна між ісламською опозицією та колишніми комуністами, які й далі перебували при владі; перемир'я (за участі ООН та СНД), за дотриманням якого стежать військові контингенти країн СНД (переважно рос. та узбецькі); мусульманська опозиція здійснює військові операції з баз на території Афґаністану; мирні переговори між опозицією та урядом при посередництві рос. дипломатів.