Танзанія

Держава в Африці, біля Індійського о.; прибережні острови, гол. Занзібар, Пемба, Мафія. Плато Уніям-Везі розсічене Вел. Афр. грабеном; в районі грабену вулканічні масиви: Кіліманджаро, Меру; клімат екваторіальний вологий, на плоскогір'ї сухий; на кордоні пн. і зх. озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса; савани; національний парк Серенгеті. Народи банту; в осн. католики, мусульмани; гол. м. і порт Дар-ес-Салам. Слаборозвинена аграрна країна (кукурудза, маніок, кава, сезалева агава, гвоздика, розведення худоби); рибальство; видобуток алмазів; іноземний туризм. Історія. Держава виникла 26 IV 1964 з об'єднання Танґаньїки (незалежної від 1961) і Занзібару (незалежного від 1963) — як Об'єднаної Республіки Танґаньїки і Занзібару (теперішня назва від 29 X 1964); республіка, член Брит. Співдружності Націй; 1964-85 президент Дж.Ньєрере; від 1965 однопартійна держава соціалістичної орієнтації; співпраця з комуністичними державами (в осн. з Китаєм і СРСР); сепаратистські прагнення Занзібару (від 1979 власна окрема конституція, місцеві органи влади); в 70-х брала участь у коаліції прифронтових держав Пд. Африки; збройні конфлікти з Уґандою (зокрема, 1979 військова допомога у поваленні І. Аміна Дада); у 80-х зростаючі економічні труднощі й соціальна напруженість; від 1985 відновлення засад ринкової економіки; 1992 запровадження багатопартійної системи. Танзанія Танзанія. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Танзанія — Танза́нія іменник жіночого роду держава Орфографічний словник української мови