Танґаньїка
I
тектонічне оз. у Сх. Африці, в зоні Великого Зх. грабену, на вис. 773 м; 34 тис. км2; гл. до 1435 м (криптодепресія) — друге після Байкалу на Землі; багата фауна; судноплавне; рибальство; гол. м.: Бужумбура, Каліма.
II
континентальна частина Танзанії, у Сх. Африці, між оз. Т. та Індійським о.; населена народами банту; в Х ст. узбережжя колонізоване араб. купцями; з XVI ст. присутність португальців (форти на узбережжі); на початку XIX ст. узбережжя потрапило в залежність від султана Оману, араб. проникнення вглиб суходолу і контроль над торговими шляхами; зростаюча брит.-нім. конкуренція закінчилася встановленням нім. протекторату 1885; з 1890 колонія під назвою Нім. Сх. Африка; 1914-18 — арена брит.-нім. воєнних дій; після I Світової війни брит. підмандатна територія Ліги Націй, після 1945 — підопічна ООН; з 1945 незалежна; 1964 разом із Занзібаром утворила Танзанію.