Ташкент

Столиця Узбекистану, у передгір'я Тянь-Шаню; 2,1 млн. мшк.; залізничний вузол, метро; машинобудівна і металургійна, електротехнічна, легка, хіміч. (нафтохіміч.), харчова промисловість; АН Узбекистану, 21 вуз (унів. і консерваторія); міжнародний аеропорт. 1966 зазнав великих руйнувань внаслідок землетрусу.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ташкент — Ташке́нт іменник чоловічого роду столиця Узбекистану Орфографічний словник української мови
  2. Ташкент — Ташке́нт, -ту, в -ті (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)