Тибет

Iсторичний край на пд. зх. Китаю, в межах Т. нагiр'я; бл. 2,5 млн. км²; бл. 6 млн. мшк.; до складу Т. входить: Т. Автономний Район, частково Сiньцзян-Уйґурський Автономний Район, провiнцiї Цiнхай, Ганьсу, Сичуань i Юньнань (у Китаї). У VII ст. утворення тибетського кор., початки буддизму; в IX ст. розпад на окремi князiвства; XIII-XIV ст. залежнiсть вiд монгольської династiї Юань; вiд XVII ст. теократична система урядування з далай-ламою на чолі; вiд XVIII ст. залежнiсть вiд Китаю; 1911 розрив зв'язкiв із Китаєм; 1950 загарбання Т. вiйськами КНР, приєднання частини територiї до сусiднiх китайських провiнцiй; 1959 повстання, криваво придушене китайцями, втеча далай-лами до Iндiї; 1965 утворення Т. Автономного Району; в часи культурної революцiї 1966-76 масовi релiгiйнi переслiдування, знищення пам'яток тибетської культури; вiд 80-х рокiв серед тибетцiв посилилось прагнення до збереження нацiональної iдентичностi, яке несамовито жорстоко придушується пекінським урядом.