Токіо

Столиця і великий порт Японії (острів Гонсю), на Тихому о.; 8 млн. мшк., міська агломерація 12 млн.; гол. центр промислового округу Кейгін, промисловий (електромеханічна, хіміч., харчова галузі), фінансово-торговельний (всесвітній промисловий ярмарок), культурно-науковий (численні унів., музеї) та транспортний (суперекспрес Сінкансен, 2 міжнародні аеропорти) центр; великі сади, спортивні об'єкти; імператорський палац з руїнами замку XVII ст.; старовинні храми і парки. Перша згадка наприкінці XII ст. як рибальське селище Едо; в середині XV ст. виникає оборонне поселення, перетворене 1590 на замок; 1603-1867 резиденція сеґунів (під назвою Дзоддо); від 1869 резиденція імператора і столиця; 1923 майже цілком знищене внаслідок землетрусу.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Токіо — То́кіо іменник середнього роду столиця Японії Орфографічний словник української мови
  2. Токіо — То́кіо (м.), не відм.; токі́йський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)