Тонґа

I

держава в Океанії, в Полінезії, на архіпелазі Т.; вулканічні та коралові острови; гол. групи: Тонґатапу, Гаапай, Вавау; тропічні циклони; столиця на острові Тонґатапу. Тонґа становлять 96% населення, переважно протестанти. Вирощування кокосової пальми, бульбоплодів (таро, ямс, маніок), бананів, овочів, ванілі; рибальство, ремесла; експорт копри й кокосової олії. Історія. Архіпелаг заселений бл. 3 тис. років; від VII-VIII ст. держава із значним у XIII ст. впливом у Тихому о.; острови відкриті 1643 А.Дж. Тасманом; від 1825 — діяльність місії методистів; 1845 — утворення королівства, 1905-70 — під брит. протекторатом, від 1970 — суверенна держава, член Брит. Співдружності Націй. Тонґа Тонґа. Рис. 2

II

океанічний жолоб на дні Тихого о.; простягається вздовж сх. узбережжя острова Т. між островом Самоа та жолобом Кермадек; довж. 1400 км; гл. до 10 882 м (найбільший у пд. півкулі); район активної сейсмічності.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me