Тоскана

Обл. та історична територія Італії, над Ліґурійським та Тірренським м.; 23 тис. км2, 3,5 млн. мшк.; адміністративний центр Флоренція, ін. м.: Ліворно, Піза, Сьєна; гориста (Тоскано-Емільянські Апенніни); низовини в долині р. Арно та на узбережжі; регіон туризму світового значення (історичні пам'ятки; курорти); промисловість, у т.ч. точна, деревна; садівництво (виноград, фруктові дерева); густа комунікаційна мережа (Автострада Сонця). Стародавня Етрурія, з II ст. до н.е. під владою Риму; після — панування остґотів, Візантії та ланґобардів, з VII ст. — у державі франків; з XV ст. підпорядкована Флоренції, з 1569 — Вел. герцоґство Т. (з перервою: 1801-08 Кор. Етрурії, 1849 республіка), 1859, приєднуючись до Кор. Сардинії, розпочала об'єднання Італії.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тоскана — Тоска́на іменник жіночого роду область в Італії Орфографічний словник української мови