Тоґо

Держава в Африці, біля Ґвінейської зат. Гористо-височинна; на пд. низовинна; екваторіальний вологий клімат; савани, екваторіальні ліси. Народи еве, кабре, тем; анімісти, католики. Слаборозвинена аграрна країна (ямс, маніок, зернові, кава; розведення свиней); видобуток фосфоритів; ремесла; рибальство; гол. порт Ломе. Історія. Від XV ст. присутність на узбережжі португальців і торгівля невільниками (частина т.зв. Невільничого Берега), на пн. (XVII ст.) невеликі мусульманські держави; у XIX ст. фр.-брит.-нім. суперництво; від 1885 нім. протекторат; від 1922 підмандатні території Ліги Націй, від 1945 — під опікою ООН, під франц. (сх. частина) і брит. (зх. частина, від 1957 у складі Ґани) адміністрацією; франц. частина від 1956 автономна республіка, від 1960 незалежна, член Фр. Співдружності; військові державні перевороти 1963, 1967; прозахідна політика, сильні зв'язки з Францією і африк. державами (в осн. Ніґерія); 1979 повернення до парламентського правління; під кінець 80-х наростають економічні труднощі й опозиційні настрої; 1991 легалізація політичних партій, 1992 конституція, 1994 загальні вибори.