Троянська війна

Війна ахейців, очолюваних мікенським царем Агамемноном, проти Трої (Іліону) на поч. XII ст. до н.е.; описана у поемах Гомера Іліада та Одіссея, Енеїді Верґілія, ін. античних джерелах; приводом для війни стало викрадення Парісом Єлени (дружини Менелая); 100-тисячна грец. армія бл. 10 років тримала місто в облозі, врешті взяла його штурмом, удавшись до хитрощів (Троянський кінь); Троя була зруйнована, а населення винищене; історичність міфічних повідомлень підтверджена напр. XIX ст. розкопками нім. археолога Г. Шліманна.