Турин

М. в Італії, у передгір'ї Зх. Альп над р. По, адміністративний центр обл. П'ємонт; 962 тис. мшк, з передмістями 2,3 млн. мшк.; другий після Мілана промисловий центр країни; виробництво автомобілів, тракторів, вагонів на заводах концерну Фіат; транспортний вузол на шляху сполучення з Францією та Швейцарією; вузи (унів.); музеї; ґотичний храм Сан-Доменіко (XIV ст.), ренесансний кафедральний собор (XV-XVII ст.), барокові храми (у т.ч. Сан-Лоренцо, 1634) та палаци (у т.ч. Палаццо Каріньяно (1679) і Палаццо Реале (теп. музей); біля Т. собор та монастир Суперґа (XVIII ст.). Рим. табір Авґуста Тавринорум; столиця герцоґства ланґобардів та каролінзької марки (з 940); з 1046 під владою Савойської династії, з 1418 — столиця П'ємонту, з 1720 — Кор. Сардинії; центр національно-визвольної боротьби за об'єднання Італії, 1861-65 — столиця об'єднаної Італії.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Турин — Тури́н іменник чоловічого роду місто в Італії Орфографічний словник української мови