Ужгород

Центр Закарпатської обл. України, м. на р. Уж (притока Лабірця, басейн Дунаю); 123 тис. мшк.; підприємства деревообробної, машинобудівної (прилади, газотранспортне турбоустаткування), легкої (взуттєвої), харчової промисловості; залізничний вузол; унів. (вел. ботанічний сад), 2 театри, філармонія, музеї; замок-фортеця X-XVI ст. (теп. музей), Невицький замок (XIII-XVI, XVIII ст.), Горянська ротонда (XII ст.) з фресками XIV ст., греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор (1646), будинок жупанату (1809). Заснований бл. IX ст., перша згадка 872 як про резиденцію кн. Лаборця; міські права з 2-ї полов. XII ст.; в різні часи звалося Унґ, Онґвар, Ґунґвар, Унґуйвар, Унґвар; в XI-XX ст. у складі Угорщини та Габсбурзької монархії, з 1919 центр Підкарпатської Русі у складі Чехо-Словаччини, у 1938 входив до Карпатської України, з 1945 (формально 1946) у складі УРСР.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ужгород — У́жгород іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Ужгород — У́жгород, -ду (м.); у́жгородський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)