Узбекистан

Держава у Середній Азії; поділяється на 12 обл., до його складу входить також Каракалпацька Республіка. 3/4 території на Туранській низ., більшу частину У. займає пустеля Кизилкум; на пн. сх. і пд. передгір'я і пасма Тянь-Шаню та Гісарсько-Алтайських г. (вис. до 4643 м), розділених Ферґанською долиною; гол. р.: Амудар'я і Сирдар'я, що пливуть у напрямку Аральського м.; великої екологічної шкоди завдало монокультурне вирощування бавовни. Узбеки 71%, росіяни 8%, таджики 5%, казахи 4%, каракалпаки 2%, татари; віруючі переважно мусульмани; міське населення 41%; гол. м.: Ташкент (столиця), Самарканд, Наманґан, Андижан, Бухара, Ферґана. Реформа економіки; видобуток природного газу, руд металів (свинець, цинк, мідь, вольфрам, молібден), золота, вугілля, нафти. озокериту, кам'яної солі; енергетична, машинобудівна, металургійна, хіміч., харчова (олійна), легка (бавовняна, шовкова) промисловість; вирощування (штучне зрошення) бавовни, олійних рослин, зернових (рису, кукурудзи), фруктів, винограду, овочів; розведення каракулевих овець, худоби, коней, верблюдів; газопроводи до європ. частини Росії, на Урал, до Киргизстану та Казахстану. Історія. У середині I тис. до н.е. у складі Бактрії та Соґдіани; від середини III ст. до н.е. греко-бактрійська держава, подолана іранськими кочовиками; у I ст. н.е. Кущанська держава, з часом розпалася на невеликі держави, завойовані у VIII ст. арабами; поширення ісламу. У Х ст. турец. панування (Караханіди, Сельджуки), у XIII ст. завойований монголами, у XIV ст. розквіт під владою Тимура та його спадкоємців (Узбецька Орда); 1500 держава Тимуридів подолана кочовими племенами узбеків, котрі створили Бухарське та Хіванське ханства; у XIX ст. поступово приєднані до Росії. У 1918 рад. влада утворила Туркестанську автономну РСР, громадянська війна 1920, з 1924 Узбецька РСР; 1936 приєднана Каракалпацька АРСР. У 1991 проголошено незалежність У.; ввійшов до складу СНД.