Умань

М. у Черкаській обл., райцентр на р. Уманці (притока Ятрані, басейн Пд. Бугу), при впадінні в неї Кам'янки і Паланки; 93 тис. мшк.; сільськогосподарське і приладобудівне машинобудування, підприємства харчової, легкої промисловості; 2 вузи, музеї, дендропарк Софіївка; залізнично-шосейний вузол; торгові ряди (1780), Миколаївська церква (1812), кафедральний собор (1826). Відома з 1609, від 1649 адміністративний центр Уманського полку, за Андрусівським перемир'ям 1667 перейшла під владу Речі Посполитої; з 1726 У. володіли Потоцькі; під час Коліївщини Уманська різанина; з 1793 у складі Рос. імперії, 1832 конфіскована у Потоцького як учасника пол. повстання 1830-31, 1838-57 центр військових поселень Київщини і Поділля; в 1918-19 кількаразово займала Армія УНР; у роки II Світової війни табір для бранців (бл. 50 тис. осіб, більшість загинула).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Умань — У́мань іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Умань — Гу́мань і У́мань, -ні, -ні, -нню У́мань і Гу́мань, -ні, -ні, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)