Уфа

I

р. в європ. частині Росії, права притока р. Бєлої; довж. 918 км; витоки в Уралі; в басейні родовища нафти.

II

м. у Росії, столиця Башкирії, на р. Бєлая, у гирлі р. Уфа; 1,1 млн. мшк.; нафтопереробна та нафтохіміч., машинобудівна, металообробна, деревообробна, харчова промисловість; 11 вузів (3 унів.), філармонія.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Уфа — Уфа́ іменник жіночого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
  2. Уфа — Уфа́, -фи́ (рос. м..); уфі́мський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)