Фес

М. у Пн. Марокко; 753 тис. мшк.; центр культури ісламу; унів. Ель-Каравійїн (з IX ст.); осередок торгівлі й ремесел; шосейний вузол, міжнародний аеропорт; туристичний центр; на території старого міста численні мечеті, в тому числі Ель-Карвійїн (IX-XII ст.), медресе, палац.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Фес — Фес іменник чоловічого роду місто в Марокко Орфографічний словник української мови
  2. фес — ФЕС, а, ч., рідко. Те саме, що фе́ска. Видно було гребця грека в червоній куртці, в червоному фесі з китицею (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. фес — -а, ч., рідко. Те саме, що феска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фес — ФЕС, а, ч., рідко. Те саме, що фе́ска. Видно було гребця грека в червоній куртці, в червоному фесі з китицею (Н.-Лев., V, 1966, 288). Словник української мови в 11 томах