Флоренція

М. в Італії, на Апеннінському півостр., над р. Арно, адміністративний центр обл. Тоскана; 397 тис. мшк.; великий центр промисловості (оптичної, машинної, взуттєвої, фармацевтичної), мистецтва; транспортний вузол; унів., академія мистецтв, опера, консерваторія; туристичний центр світового значення; музичні фестивалі; музей з безцінними колекціями (у т.ч. відома Галерея Уффіці); один із найцінніших у світі історичних ансамблів, середньовічний міст Понте Веккйо; романський баптистерій (XI ст.) і костел Сан-Міньято аль Монте (XI-XIII ст.); ґотично-ренесансний кафедральний собор із куполом Брунеллескі (1420-36); дзвіниця за проектом Джотто (XIV ст.); численні храми, у т.ч. Санта-Кроче (XIII-XIV ст.) з фресками Джотто, Санта Марія Новелла (XIII-XIV ст.) з фасадом Л.Б. Альберті; Палаццо Веккйо (XIII-XIV ст.); знамениті палаци, у т.ч. Медічі-Рікарді, Строцці, Пітті. Давнє етруське м., з 59 до н.е. рим. м.; у VI ст. завойоване ланґобардами, XI ст. отримала незалежність як королівське м.; міська комуна, XII-XIII ст. розквіт господарства, банківський і торговельний центр; гол. центр італ. Відродження; з 1434 — сеньйорія Медічі; з 1542 — герцоґство Ф.; 1569-1860 — столиця Великого Герцоґства Тосканського (з перервами), 1865-71 — об'єднаного Кор. Італії.