Ф, ф
Двадцять п'ята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ф; вимовляється еф; переважно трапляється у словах іншомовного походження, зокрема, грец.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me