Хмельницький Богдан-Зіновій

1595-1657, гетьман Війська Запорозького з 1648, керівник козацької революції 1648-57 (Хмельниччина), засновник Козацької держави XVII-XVIII ст.; служив у реєстровому козацтві, учасник воєн з Туреччиною (зокрема 1620 у битві під Цецорою потрапив у полон, 2 роки в неволі), козацьких повстань 1630, 1632, 1637-38; 1637 військовий писар, 1638-46 чигиринський сотник Війська Запорозького; III 1645 провадив переговори з франц. урядом про вступ козаків на франц. службу, у Х 1645 на чолі 2-2,5 тис. загону козаків брав участь у боях під Дюнкерком; зазнавши утисків місцевої пол. адміністрації, наприкінці 1647 утік на Запоріжжя, де підняв козацьке повстання; перемоги: над Жовтими Водами, під Корсунем, Пилявцями (1648), Зборовом (1649), Батогом (1652); походи на Молдавію 1650 і 1652; у боротьбі з Польщею намагався спертися на зовнішню допомогу (особливо після поразки в Берестецькій битві 1651) — союз із Кримським ханством (1648), переговори з турец. султаном (1650-53), визнання зверхності московського царя (1654); після пол.-рос. перемир'я у Вільні (1656) намагався сформувати антипол. коаліцію із Семигородським князівством і Швецією; помер, не здійснивши задуманого; оспіваний у народній творчості, численні літературні, сценічні, кіноверсії біографії (зокрема, романи М. Старицького, П. Загребельного), пам'ятники.