Центральноафриканська Республіка

Держава в Африці. Височинна (Азанде); вологий тропічний клімат, на пд. — екваторіальний; гол. р.: Убанґі, Шарі; савани, тропічні ліси. Народи банда, гбайя, нгбанді, азанде; бл. 60% анімісти, католики, протестанти, мусульмани. Примітивне землеробство (маніок, ямс, зернові, бавовна, кава); експлуатація лісів; видобуток алмазів, золота. Історія. Спершу заселена пігмеями і племенами банту; від XVI ст. міґрації різних народів; вел. втрати населення, спричинені вивозом невільників, особливо у XIX ст.; наприкінці XIX ст. франц. проникнення; від 1894 франц. колонія Убанґі-Шарі (до 1914 як Убанґі-Шарі-Чад), від 1910 у Фр. Екваторіальній Африці; 1946-58 заморська територія Франції; від 1958 автономна республіка (відтоді теперішня назва), від 1960 незалежна, член Фр. Співдружності; політична і економічна співпраця з Францією; 1966 державний переворот ген. Ж.Б. Бокасси (від 1976 імператор Бокасса I Центральноафр. імперії) — диктаторське правління, 1979 відновлення (за допомогою Франції) республіки і цивільного правління; 1981 військовий державний переворот; від 1991 поступова демократизація держави; 1993 загальні вибори виграла опозиція. Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me