Швеція

Найбільша скандинавська країна, у Пн. Європі, на узбережжі Балтійського м. та зат. Каттеґат і Ересунд, займає також острови Ґотланд і Оланд. Рельєф післяльодовиковий, гористо-височинний на пн. (Скандинавські г.) та рівнинний (Середньо-Шведська низ.) на пд., плоскогір'я (фієльди); клімат від помірно теплого на пд. до помірно холодного на пн., зазнає впливу теплої течії Ґольфстрім; численні р. з водоспадами; оз. тектонічно-льодовикового походження; ліси (63% території), тундра; численні заповідники. Шведи (90%), фіни, лапландці та ін.; протестанти (88% — офіційна Лютеранська Церква), католики; високий показник тривалості життя. Високорозвинена промисловість; видобуток високоякісних руд заліза, міді, цинку, срібла, урану та ін.; енергетика переважно водна та ядерна; автомобілебудівна, металургійна промисловість; значна частка державного сектора; концентрація виробництва (Ерікссон, Вольво, СААБ-Сканія та ін.); розвинене сільське господарство — тваринництво, вівчарство, оленярство, вирощування зернових, цукрових буряків; садівництво; лісівництво; рибальство; автомобільний, морський каботажний, поромний, авіаційний транспорт; гол. морські порти: Йотеборь, Лулео, Гельсінґборь, Треллеборь, Мальме, Стокгольм. Швеція Швеція. Рис. 2 Швеція. Рис. 3

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Швеція — Шве́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Швеція — Шве́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)