Шива

Один з гол. богів індуського пантеону, творець, опікун і руйнівник світу; зображений у вигляді фалічного символу (лінґам); вшановують як бога плодючості. Шива

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шива — Ши́ва іменник чоловічого роду, істота одне з індуїстських божеств Орфографічний словник української мови
  2. шива — -и, ч., міф. Бог-руйнівник і водночас творець у трійці (трімурті) головних богів індуїстського пантеону. Великий тлумачний словник сучасної мови