Щецин

Воєводське м. у Польщі, на р. Одрі, Регалиці та березі оз. Домб'є; 420 тис. мшк.; разом зі Свиноуйстям вел. портова аґломерація; найбільший у Польщі морський транзитний, пасажирський, рибальський та річковий порт; вел. центр кораблебудівної, харчової та хіміч. промисловості; транспортний вузол, аеропорт (Голенюв); вузи, зокрема, Вища мореходна школа, численні наукові інститути; театри, філармонія; музеї; туризм; численні архітектурні пам'ятки, зокрема, собори св. Якова (XIV, XV ст.), св. Петра і Павла (XV, XVI, XVII ст.), княжий замок (XV, XVI-XVIII ст.), міські брами (XVIII ст.), палаци (XVIII ст.), зерносховища (XV, XVII ст.); житлові будинки, зокрема, Лоїців (XV ст.). У IX ст. слов'янське городище; 967 завойований Мєшком I; у XII ст. гол. м. Помор'я, міська республіка; маґдебурзьке право 1243; XIII-XIV ст. — гол. центр торгівлі Зх. Помор'я; столиця Поморського князівства; з 1720 належав Пруссії; після 1918 занепав (зокрема, через конкуренцію Гамбурґа); з 1945 у складі Польщі; XII 1970 — страйки та маніфестації робітників; VIII 1980 осередок страйкового руху (Щецинська корабельня), місце підписання угоди з владою.