Ямайка

(Jamaica) держава у Вест-Індії, на острові Ямайка у Карибському м. Височинно-гориста, вис. до 2256 м; карстові форми; клімат вологий тропічний; мінеральні джерела; тропічні ліси. Чорношкірі та мулати 89%, індуси, араби; протестанти 55%, католики та ін. Боксити — 3 місце у світі в експорті та видобутку (11,4% світового виробництва); землеробство: цукрова тростина, кокосова пальма, цитрусові, кава, какао-боби, ананаси; вирощування кіз та вел. рогатої худоби; виробництво окису алюмінію, цукру, рому, одягу, сигар, тютюну та ін.; переробка нафти; обслуговування туристів (1,2 млн. щороку); морські пляжі; гол. морський порт Кінґстон. Історія. Острів заселений індіанцями (араваки), 1494 відкритий Х. Колумбом; іспан. колонія, від 1655 англ. (від 1866 Брит. імперії); від 1962 незалежна держава, член Брит. Співдружності Націй. Ямайка Ямайка. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ямайка — Яма́йка іменник жіночого роду острів в Антильському архіпелазі; держава Орфографічний словник української мови
  2. Ямайка — Яма́йка, -ки, -ці (острів); яма́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)