аеродром

Територія суші або води (гідродром) з комплексом будівель і устаткування (ангари, контрольна вишка), призначена для злітання і приземлення (приводнення) літальних апаратів; кожен а. має льотне поле з відповідними злітно-посадковими смугами (каналами); а. бувають цивільні і військові.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аеродром — (місце перебування літаків) летовище. Словник синонімів Полюги
  2. аеродром — аеродро́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. аеродром — АЕРОДРОМ – АЕРОПОРТ Аеродром, -у. Комплекс споруд і технічних засобів, призначений для зльоту, посадки, стоянки й обслуговування літаків, вертольотів та планерів: військовий аеродром. Пох. аеродромний. Аеропорт, -у. Літературне слововживання
  4. аеродром — г. летовище; (разом з вокзалом) аеропорт. Словник синонімів Караванського
  5. аеродром — Летовище Словник чужослів Павло Штепа
  6. аеродром — -у, ч. Місце стоянки, зльоту й посадки літальних апаратів; летовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. аеродром — АЕРОДРО́М, у, ч. Спеціально обладнана територія, признач. для злітання та приземлення літальних апаратів, а також для їх стоянки і технічного обслуговування. Весь бій тривав кілька хвилин. “Яструбок” на поземному льоті повернувся до аеродрому (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. аеродром — (-а) ч.; мол. Широка пласка кепка. БСРЖ, 41; ПСУМС, 3. Словник жарґонної лексики української мови
  9. аеродром — аеродро́м (від аеро... і ...дром) ділянка, підготовлена і обладнана для зльоту, посадки, розміщення і технічного обслуговування літаків. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. аеродром — АЕРОДРО́М, ЛЕТО́ВИЩЕ (у нетермінологічному значенні), ЛЕ́ТИЩЕ заст. Ми постановили, що тобі треба поїхати.., по обіді будеш у найближчому від табору аеродромі (В. Винниченко); Я на плиті летовища писав Гумовим каблуком, немов для жарту: "Тут спочиває вкрадена любов" (Д. Павличко). Словник синонімів української мови
  11. аеродром — Аеродро́м, -му, на -мі; -ро́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. аеродром — АЕРОДРО́М, у, ч. Місце стоянки, зльоту й посадки літальних апаратів. Весь бій тривав кілька хвилин. "Яструбок" на поземному льоті повернувся до аеродрому (Ю. Янов., І, 1958, 271); Важкий срібний літак пройшов низько над аеродромом (Собко, Стадіон, 1954, 283). Словник української мови в 11 томах