акордеон

Клавішний музичний інструмент, духовий ідіофон (з міхом); різновид гармоніки з фортепіанною клавіатурою для правої руки (для виконання мелодії) та системою готового акордного акомпанементу (так звані баси) для лівої руки; буває а. з 8, 12, 24, 32, 48, 60, 96 і 120 басами у відповідному діапазоні: мінімальний (с1-а2) і максимальний (f-а3). акордеон

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акордеон — акордео́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. акордеон — Різновид хроматичної гармоніки: має дві клавіатури — кнопкову (з готовими акордами) для лівої руки та фортепіанну (з клавішами) — для правої. Це є характерною ознакою А., що відрізняє його від інших видів гармоніки (зокрема, баяна). Словник-довідник музичних термінів
  3. акордеон — -а, ч. Хроматична гармонія з клавіатурою для правої руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. акордеон — акордео́н (франц. accordeon) гармоніка з фортепіанною клавіатурою для правої руки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. акордеон — АКОРДЕО́Н, а, ч. Хроматична гармонія з клавіатурою для правої руки. — Нічого працюється, весело!..Якби ще хтось на акордеоні пригравав, зовсім було б непогано (Вишня, І, 1956, 441); Пісня стала загальною, з’явився акордеон, пари кинулися танцювати польки (Ю. Янов., II, 1958, 332). Словник української мови в 11 томах