алотропія
Здатність одного й того ж хіміч. елемента існувати у вигляді кількох простих речовин з відмінними фізич. і хіміч. властивостями (напр., хіміч. елемент вуглець існує у вигляді двох кристалічних речовин — алмазу і графіту) та у вигляді молекул, що мають назву фулеренів (хіміч. елемент кисень у вигляді кисню О2 і озону О3).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алотропія — алотро́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алотропія — -ї, ж. Здатність деяких хімічних елементів утворювати дві або більше прості речовини, напр., вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алотропія — АЛОТРО́ПІЯ, ї, ж. Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або кількох простих речовин (напр., вуглець існує у вигляді вугілля, графіту й алмазу). Словник української мови у 20 томах
- алотропія — алотро́пія (від ало... і ...тропія) властивість хімічного елемента існувати у вигляді двох або більше простих речовин з відмінними фізичними і хімічними властивостями (алотропних модифікацій). Словник іншомовних слів Мельничука
- алотропія — АЛОТРО́ПІЯ, ї, ж. Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або кількох простих речовин, напр. вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу. Словник української мови в 11 томах