альбіґойці
Релігійно-суспільний рух ґностично-аскетичного характеру на пд. Франції в XII-XIV ст., за доктриною близький до маніхейства; проголошували дуалізм тіла й душі; відкидали св. тайни і церковні інституції, пропагували ідею убозтва, практикували аскетизм; визнані Римо-католицькою Церквою за єретиків і винищені під час хрестових походів та судів інквізиції.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альбіґойці — Альбіґо́йці, -ців, -цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)