банк центральний
Банк, що здійснює емісію грошей і контролює їхню пропозицію; провадить касове обслуговування державного апарату й міжнародні розрахунки; теп. у кожній країні (за винятком США) існує один б. ц., зазвичай державний; в Україні Національний банк України.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me