1. Універсальний словник-енциклопедія

басилевс

У стародавній Греції ватажок будь-якої групи людей; за доби еллінізму титул монархів; у Візантійській державі (після 629) офіційний титул імператора.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басилевс — басиле́вс іменник чоловічого роду, істота титул візантійського імператора іст. Орфографічний словник української мови
  2. басилевс — див. басилей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. басилевс — БАСИЛЕ́ВС, а, ч. 1. У Стародавній Греції в мікенську епоху – правитель невеликого поселення. 2. У Гомера – вождь племені або союзу племен. У гомерівський період басилевс очолював військову, жрецьку та судову гілки влади (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах