бассо контінуо

У музиці епохи бароко басовий голос (бас) з цифрами в партитурі; різновид скороченого запису гармонічної структури твору для інструментів акомпанементу (клавесин, віолончель); виконання б.к. під час виступу вимагало навичок імпровізування.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me