бассо контінуо
У музиці епохи бароко басовий голос (бас) з цифрами в партитурі; різновид скороченого запису гармонічної структури твору для інструментів акомпанементу (клавесин, віолончель); виконання б.к. під час виступу вимагало навичок імпровізування.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me