бластула
Рання стадія розвитку зародка тварин і людини наприкінці процесу дроблення яйця; переважно кулястий пухирець зі стінкою (бластодерма), що складається з одного чи кількох шарів клітин (бластомерів), які оточують порожнину б., т.зв. бластоцел (целобластула або первинна порожнина тіла), яка наповнена студенистою рідиною; у тварин, в котрих яйце містить багато жовтка (напр., птахи), б. має форму щитка, який плаває на жовтку (дискобластула), б. ссавців — т.зв. бластоциста.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бластула — бла́стула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бластула — -и, ж. Стадія розвитку зародка багатоклінних тваринних організмів, якою завершується процес дроблення заплідненого яйця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бластула — БЛА́СТУЛА, и, ж., біол. Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин та людини, якою завершується процес дроблення заплідненого яйця. Джгутикова бластула. Словник української мови у 20 томах
- бластула — бла́стула (від грец. βλαστός – зародок) стадія розвитку зародка багатоклітинних тваринних організмів, якою завершується процес дроблення заплідненого яйця. Словник іншомовних слів Мельничука